Програмні засоби для роботи з векторної графікою призначені, в першу чергу, для створення ілюстрацій і меншою ступінню для їх обробки. Принципи вектортної графіки базуються на відмінному від піксельної графіки математичному апараті і мають метою побудувати лінійні контури, складені з елементарних кривих, які описуються метматичними рівняннями.
Векторна графіка - вид комп'ютерної графіки, в якому зображення подається у вигляді сукупності окремих об'єктів, описах математично. У растровій графіці основним елементом є точка, а у векторнй - лінія, але, в растровій графіці теж існують лінії, проте вони там розглядаються як комбінація точок. Для кожної точки лінії в растровій графіці відводиться одна чи декілька комірок пам'яті. Відповідно, чим довша растрова лінія, тим більше пам'яті вона займає. У векторній графіці об'єм пам'яті, який замає лінія, не залежить від розмірів лінії, оскільки лінія представляється у вигляді формули, а точніше, у вигляді декількох параметрів.
Під час редагування елементів векторної графіки змінюються параметри прямих і вигнутих ліній, які описують форму цих елементів. Можна переносити елементи, змінювати їх форму, розмір і колір, але це не відіб'ється на якості їх віртуального уявлення. Векторна графіка не залежить від роздільної здатності, тобто може бути показана в різноманітних вихідних пристосуваннях і з різною роздільною здатністю без втрати якості.
Основними недоліками векторної графіки є складність експорту, неможливість застосування численної бібліотеки ефектів, які застосовуються під час роботи з растровими зображеннями.
